Муляр, тесляр


ХАРАКТЕР РОБОТИ
      Муляр – будівельник стін. Вже п’ять тисяч років тому люди вміли обпалювати цеглу, підганяти камені, знали вапняні та інші зв’язуючи матеріали. А деякі споруди, зведені ними, вистояли і до нашого часу.
 
     Будівлі з каменю поступово розповсюдилися майже по всьому світу. А там, де каменю не було, при наявності глини зводилися цегляні споруди. Зв’язуючими матеріалами при муруванні стін спочатку були бітум і звичайна глина, а значно пізніше почали використовувати вапно.

Цікаво, що в Америці ще до нашої ери храми, палаци й піраміди також зводилися з цегли-сирцю й кам’яних блоків.

У IX - X століттях на Русі було 25 міст, в XI ст. — 89, а в кінці XII ст. в літописах згадуються 224 міста. Хоча в них переважали дерев’яні та глинобитні будинки, чимало споруд зводилося з каменю й цегли.
 
Дослідники Софіївського собору, збудованого XI столітті при Ярославі Мудрому, засвідчили високу будівельну майстерність його творців. Як відомо, Київська Софія – із каменю та оранжево-рожевої плінфи. При муруванні стін ці матеріали чергувалися. Розчином служила суміш вапна, піску і товченої випаленої цегли (цегляного борошна), яку називали цем’янкою.
 
    
                                    

 

 

 
Суть же професії муляра не змінилася з найдавніших часів. Вона зводиться до кладки стін — з цегли чи кам’яних блоків. Способи їх «зв’язування» теж винайшли тисячі років тому. Цемент знали ще в Стародавньому Римі.
 

Отже, юний друже, якщо ти хочеш обрати професію муляра, пам’ятай, що вона сьогодні і ще багато років буде однією з найнеобхідніших. Від людей цієї професії залежить дуже багато. Адже без них не було б ні заводів, ні шкіл, ні палаців, ні житлових будинків.


ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ "МУЛЯР"

Мета праці: зведення фундаментів, стін, колон, фабричних труб, печей і камінів, улаштування склепінь, арок, перемичок.

Основні виробничі операції: мурування стін будинків, мостів, промислових гідротехнічних споруд, печей, кам’яних конструкцій з штучного каменю, установка балконних плит, монтування сходових площадок, роботи з улаштування бутобетонних фундаментів, горизонтальної гідроізоляції фундаменту рулонними матеріалами. 
 

Предмет праці: 

  • стіни,
  • внутрішні перегородки,
  • стелі,
  • фундаменти,
  • колони,
  • гідротехнічні споруди.

Постійного місця роботи немає, муляр працює на відкритому повітрі і у приміщенні.

Потреба в кадрах постійна.

Муляр працює в будівельній організації, домобудівельному комбінаті, ремонтному та житлово-комунальному управлінні, приватній фірмі, займається індивідуальною підприємницькою діяльністю.

Водночас з професією муляра Ви маєте можливість отримати професію «штукатур» – ще одну з важливих і цікавих будівельних професій.                                                       
Штукатурні роботи відносяться до великої групи опоряджувальних робіт, а професія штукатура займає особливе і дуже помітне місце серед інших будівельних професій. Виникла ця професія дуже давно. Вже близько 5 тисяч років тому при будівництві будинків застосовували штукатурку з гіпсу. Слово «штукатурка» (stuccatura) — італійського походження (від stucco — гіпс, вапно, алебастр). Це дало вченим підставу припускати, що винайшли штукатурку італійські будівельники.
     
На жаль до наших днів дійшло дуже мало документальних даних про цю професію, тому зараз неможливо встановити, якими методами користувалися і які інструменти застосовували штукатури тисячоліття тому.
       
Перші приклади використання глиняної штукатурки-обмазки зустрічаються в житлах напівземляночного типу, характерних для степових районів древньої Русі. Для більшої охайності і краси поверхні глиняної штукатурки покривали різноманітними барвистими візерунками. У якості барвників використовували сажу, червону глину, крейду й інші найпростіші «земляні» фарби, а зв’язувальними речовинами для них служили жир, кістковий мозок, рослинна олія і пізніше вапно.
 
Із часом багато змінилося в професії штукатура, але незмінною залишилася основна мета штукатурних робіт: надати будові кінцевого вигляду, завершивши цілий комплекс опоряджувальних робіт. Адже штукатурка — оздоблювальний шар на поверхнях різноманітних конструкцій і елементів споруд — стін, перекриттів, колон, перегородок, що вирівнює ці поверхні або надає їм певної форми і фактури.
 
Це від штукатурів залежить, щоб стіни і стелі були рівними, без западин і горбів, дверні і віконні косяки дзеркально гладкими, архітектурні деталі геометрично чіткими. Це штукатури готують будинок або споруду під остаточне оздоблення — фарбування або облицювання. І ніяка фарба чи шпалери не зможуть приховати брак, якщо він допущений штукатуром.
 
Штукатурка має санітарно-гігієнічне, захисно-технічне і архітектурно-декоративне призначення.
 
Із впевненістю можна сказати, що всі будівельники з нетерпінням чекають появи на будові штукатурів, тому що їх поява означає швидке завершення будівництва. Кожному зрозуміло, що завершення роботи завжди радує.
     
Праця сучасного штукатура значною мірою механізована. Для приготування, транспортування, подачі та нанесення розчину, а також виготовлення мастик для приклеювання листів сухої штукатурки застосовують розчинозмішувачі та розчинонасоси; для проціджування розчинів — вібросита; для підтримання відповідного температурного режиму — розчинонагрівачі.

В Україні вже намітилися тенденції до заміни традиційних штукатурних розчинів, мокрих способів штукатурення більш прогресивними матеріалами і технологіями. Йдеться про сухі модифіковані будівельні суміші, високо декоративні покриття, полімермінеральні й синтетичні штукатурки, а також сухі способи опорядження поверхонь, наприклад застосування гіпсокартонних комплектних систем, високу ефективність яких засвідчує світовий та європейський досвід .

Штукатур — шанований член гільдії будівничих. Він вміє поважати працю тих, хто працював на об’єкті будівництва до нього, і тих, хто працюватиме після. Тому і до результатів власної праці його ставлення завжди відповідальне. Досягається ж воно завдяки таким морально-діловим чеснотам, як уважність та вміння працювати у колективі.
 
Ось така вона, одна із самих давніх, самих романтичних, самих необхідних професій — професія штукатура.

Опанувавши цю професію, Ви будете знати: склад та способи приготування декоративних розчинів, розчинів для штукатурки спеціального призначення та бетонів для торкретування; види та властивості сповільнювачів та прискорювачів тужавлення; властивості розчинів з хімічними домішками (хлористі розчини, розчини з додаванням поташу, хлористого кальцію) та правила користування ними; способи виконання поліпшеної штукатурки; способи промаячування поверхонь; будову розчинонасосів, цемент-гармати та форсунок до них; будову затиральних машин; вимоги до якості штукатурних робіт; способи механізованого нанесення розчинів й торкретування поверхонь;